Час теперішнійспецифіка інтертекстуальних та автоінтертекстуальних конструкцій у метаромані Г. Пагутяк

Анотація

У статті досліджено функцірнування інтортекстуальних та автоінтертекстуальних конструкцій у творах Галини Пагуляк у контексті теорії метароману. Схарактеризовано такі їх види, як алюзії, варіації на тему претексту, переказ сюжету одного твору в тексті іншого, коментувальне посилання на претекст, згадка назви одного твору в тексті іншого, включення частини одного твору в інший, дописування чужого або власного тексту. Охарактеризовано типологію повторюваних образів лабіринту, дитини, книги, книжника, кота. Доведено, що наскрізні образи, інтертекстуальні та автоінтертекстуальні конструкції забезпечують цілісність творчого набутку письменниці.