Параболічна структура нарису/новели-притчі Ольги Кобилянської “За готар”

Abstract

Аналізується новела Ольги Кобилянської “За готар”, побудована на архітектонічній основі притчі про милосердного самарянина. Доведено, що з перспективи реалізму цей твір сприймається як нарис про ментальні традиції, побут, світоглядні засади сучасного письменниці буковинського села. Однак у модерністично-сакральній перспективі він стає параболою, у якій за реалістичним сюжетом приховується євангельська першооснова.