Мондегрін. Пісні про смерть і любов

Abstract

Роман – про занурення російськомовного переселенця в радісно-тужливу стихію української мови. Університетський викладач Габінський, потрапивши до столиці, вирішує зайнятися «самоукраїнізацією». Вивчення української мови, задає настрій і форму. Значною мірою текст роману виявляється грою з мовою, «романом із мовою». Мало не на кожній сторінці трапляється як не забавляння з етимологією і співзвуччями, то пошуки паралелей між мовами.