В. Домонтович та В. Набоков крізь призму "окулярів": текст - інтертекст - метатекст

Abstract

Досліджено семіотику окулярів у модерністському романі В. Домонтовича й В. Набокова. З'ясовано, що окуляри у творчості митців-модерністів демонструють високий семіотичний статус, особливу естетичну напругу смислового поля та вагомий асоціативний потенціал, постаючи знаком самоусвіломлення культури, символом "спеціального " бачення. Окреслено шлях від окулярів як характерологічної чи психологічної деталі та маркера світогляду до знака метатекстуальності, вказівки, що реалізує авторську оцінку текстотворення і творчих принципів у цілому.