Знайдено 578 документів за запитом «Геральдика (гербознавство) — Україна»
Показано 1–20
Знайдено 578 документів
-
Доля роду в історії саду: Ґалаґани в Сокирницях
Будзар, М. Доля роду в історії саду: Ґалаґани в Сокирницях // Локальна історія. – 2026. - № 5. – С. 88-93.
Ґалаґани в Сокиринцях: історія роду, розказана через історію саду.
- ф82чз
-
Міт про Марію
Подобна, Є. Міт про Марію // Локальна історія. – 2026. - № 5. – С. 68-75.
Цензурований щоденник і зниклі полотна: чому культову у Франції мисткиню Марію Башкирцеву майже не знають в Україні.
- ф82чз
-
Справжня історія Марусі Чурай
Назаренко, М. Справжня історія Марусі Чурай // Локальна історія. – 2026. - № 5. – С. 24-27.
Автор досліджує історію виникнення міфу про Марусю Чурай.
- ф82чз
-
Чижевські: патріоти від батька до правнука
Федечко, Н. Чижевські: патріоти від батька до правнука : батько - міністр фінансів УНР в еміграції, старщий син - очільник МВС, молодший - підполковник ДА УНР, а правнук - директор польського інституту в Києві // Історія плюс. – 2026. - № 9 (верес.). – С. 6-7.
Стаття містить біографічні дані про відому родину Чижевських - Павла, Григорія, Миколу та Роберта.
- ф1чз
-
"Життя триває, точиться війна" - Анатолій Лупиніс
Кубаєвська, К. "Життя триває, точиться війна" - Анатолій Лупиніс : історія українського визвольного руху ХХ століття знає чимало постатей, які присвятили своє життя боротьбі за незалежність держави // Історія плюс. – 2026. - № 6 (черв.). – С. 6-7.
Біографічний нарис про Анатолія Лупиноса - поета, дисидента, правозахисника, політичного діяча.
- ф1чз
-
Український світ в житті й творчості академіка Едуарда Вінтера
Зимомря, М. Український світ в житті й творчості академіка Едуарда Вінтера // Всесвіт. – 2026. - № 5-8 (1176-1180). – С. 321-325.
Стаття академіка Миколи Зимомрі присвячена міжнародному визнанню української культури та значному внеску німецької славістики, зокрема академіка Едуарда Вінтера, у розвиток європейської науки.
- ф81чз
-
У задзеркаллі художнього ужинку Олександа Дека. Слово з нагоди 100-літнього ювілею
Зимомря, М. У задзеркаллі художнього ужинку Олександа Дека. Слово з нагоди 100-літнього ювілею // Всесвіт. – 2026. - № 5-8 (1176-1180). – С. 321-329.
Стаття академіка Миколи Зимомрі присвячена феномену митця в еміграції та поверненню забутої спадщини Олександра Деко.
- ф81чз
-
Скарб батька Махна
Старосельцев, А. Скарб батька Махна : де заховано скарби знаменитого отамана? // Загадки історії. – 2026. - № 17. – С. 10-11.
Біографічні відомості про українського політичного і військового діяча анархістського спрямування, засновника та командувача Революційної повстанської армії України, провідника селянського повстанського руху 1918-1921 років, засновника і...
- ф76чз
-
"Його вина полягала в тому, що він був вільним": як Сергій Параджанов переміг радянську систему
Боянжу, В. "Його вина полягала в тому, що він був вільним": як Сергій Параджанов переміг радянську систему // На пенсії. – 2026. - № 33 (18 серп.). – С. 7.
В рубриці "Відомі люди на монетах" висвітлено біографічні відомості про українського та вірменського кінорежисера, сценариста, композитора Сергія Йосиповича Параджанова.
- ф76чз
-
Смаки і взори Франкового дому
Денис, Д. Смаки і взори Франкового дому // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 96-100.
Іменинний пиріг” і сотня пиріжків на Різдво: правнучки Франка про кулінарні традиції та цінності роду, які нащадки бережуть від Мадрида до Канади.
- ф82чз
-
Від Каменяра до людини. Як радянський музей став домом Франка
Бодняк, О. Від Каменяра до людини. Як радянський музей став домом Франка // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 70-75.
Музей у віллі Франка відкрили 1940 року, а першим директором став син письменника Петро. Як радянська влада перетворила дім на агітку і як він знову став “місцем сили”.
- ф82чз
-
На вакації до Криворівні
Пустиннікова, І. На вакації до Криворівні // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 65-69.
Про вакації Івана Франка в Криворівні, де він руками ловив пстругів зі Черемоша, щоранку підіймався високо в гори по гриби, надиктовував синам Андрію і Петру статті, листи та вірші, лишав автограф на Писаному камені, лікувався водою з гу...
- ф82чз
-
На каву з газетою. Засідник кнайп і ресторацій
Тихолоз, Н. На каву з газетою. Засідник кнайп і ресторацій // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 46-51.
Чому Іван Франко обирав для праці гамір львівських каварень і де шукати “його місця” у Відні.
- ф82чз
-
Мартін Роде: "Франко виконував колосальну редакційну роботу в Науковому товаристві імені Шевченка"
Мартін Роде: "Франко виконував колосальну редакційну роботу в Науковому товаристві імені Шевченка" / розм. Юрій Пуківський // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 40-45.
Ексклюзивна розмова з німецьким істориком Мартіном Роде про Франка як організатора української науки і НТШ як Академію наук бездержавної нації.
- ф82чз
-
Богдан Горинь
Ревуцький, С. Богдан Горинь : політик, правозахисник, письменник (З нагоди 90-літнього Ювілею) // Наша спадщина. – 2026. - № 2 (46). – С. 56-59.
Стаття присвячена життєвому шляху, громадсько-політичній діяльності та науковій спадщині видатного українського дисидента, політв'язня радянського режиму, мистецтвознавця й літературознавця Богдана Гориня.
- ф81чз
-
Парадокс Франка
Тихолоз, Б. Парадокс Франка // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 26-27.
Автор деконструює застарілий радянський міф про Івана Франка як «забронзовілого» Каменяра, розкриваючи його як живу, глибоко суперечливу й досі не пізнану модерну постать через призму внутрішніх психологічних та творчих парадоксів.
- ф82чз
-
Рід Франків
Рід Франків / записала Дарія Денис // Локальна історія. – 2026. - № 4 (90). – С. 18-23.
Рід Франків: звідки походить родина письменника і ким були його предки - розповідає Наталя Тихолоз.
- ф82чз
-
Символи сіл Млиниська та Голешів
Гречило, А. Символи сіл Млиниська та Голешів. – іл. // Наша спадщина. – 2026. - № 2 (46). – С. 33.
Стаття описує затверджені символи сіл Млиниська та Голешів Жидачівського краю, зокрема водяне колесо як промовистий знак для Млиниськ та сокола з підковою для Голешева, розкриває геральдичне обгрунтування та особливості гербів і прапорів...
- ф81чз
-
"Партії силяться встановити свої прапори на землі, до якої вони не доклали своєї праці"
Шокало, О. "Партії силяться встановити свої прапори на землі, до якої вони не доклали своєї праці" : 250-ліття Михайла Трохимовича Каченовського // Наука і суспільство. – 2025. - № 12. – С. 2-12.
Про видатного історика М. Т. Каченовського, його філософські погляди та "скептичну школу".
- ф82чз
-
Зв'язкова світів і поетеса боротьби (Катерина Мандрик-Куйбіда)
Куйбіда, В. Зв'язкова світів і поетеса боротьби (Катерина Мандрик-Куйбіда) // Наука і суспільство. – 2025. - № 12. – С. 13-21.
Статтю присвячено дослідженню життєвого шляху та творчої спадщини Катерини Мандрик-Куйбіди — видатної української поетеси, громадської діячки та зв'язкової УПА.
- ф82чз